Ваша дитина іде у дитячий садок

Більшість дітей звикає до садка,  знаходить

в ньому друзів і з задоволенням навчається

новому на заняттях. Але кожному малюку

потрібен час, щоб призвичаїтись до змінених

умов. Батькам потрібно знати, що період

 адаптації  індивідуальний і може займати

від кількох тижнів до кількох місяців.

Процес звикання триває довше, якщо дитина більш залежна від мами, чим більше дитина чутлива до змін у повсякденному житті і важче  звикає до нового, тим більше збуджена її нервова система. Швидше адаптуються в садках діти, що мають досвід спілкування з різними по віку дітьми, діти з багатодітних сімей та з сімей, в яких дитина не є об’єктом надмірної опіки.

Час, коли більш дорослий малюк йде до дитячого садка, для батьків пов’язаний з хвилюваннями: як він звикне до нових дорослих, «прийде» до свого першого колективу, чи не злякається розлуки з мамою, чи буде їсти іншу, як вдома, їжу?..

Як пишуть дитячі психологи, при легкій адаптації поведінка дитини нормалізується протягом місяця, апетит досягає звичайного рівня до кінця першого тижня, а сон налагоджується за 1-2 тижні, гострих захворювань не виникає.

У випадку ускладненої адаптації протягом цілого місяця настрій малюка може бути нестійким, сон і апетит відновлюються через 20-40 днів.

При важкій адаптації погіршується сон, апетит і настрій дитини, їй можуть заважати кошмари, що відображають посттравматичну ситуацію. Дитина може «піти у хворобу», відстоюючи свою потребу бути вдома з мамою.

Якщо на фоні «садкового стресу» малюк починає довго і важко хворіти, обов’язково потрібно проконсультуватись з дитячим психологом, психіатром або неврологом.

Для того, щоб звикання до дитячого садка відбулось швидко і безболісно, перш за все необхідно викликати інтерес у дитини. Говорити про дитячий садок завжди тільки емоційно приємні слова. «Ви там будете разом гратись! Там стільки іграшок! Там так весело та цікаво! Коли я був маленьким і ходив в дитячий садок…», - далі цікава весела історія про ваше «дитинство в садку».

Дитина має вирости до «виходу в люди» - навчитись самостійно їсти, одягатись, проситись в туалет і користуватись горщиком, мити руки, користуватись носовою хустинкою, вміти виражати свої потреби. Чим ширший буде діапазон самостійних можливостей вашої дитини, тим краще.

Підготовка до походу в дитячий садок обов’язково має включати в себе і комплекс оздоровчих заходів.

ВІТАМІНОТЕРАПІЯ

Зазвичай малюків віддають в дитячий садок в теплу пору року, стараючись мінімізувати ризик простудних захворювань.

Крім того, в цей період багато свіжих і корисних фруктів і овочів, для підтримки малюка вітамінотерапією.

ЗАГАРТОВУВАННЯ

Холодовий вплив з ціллю вироблення стійкого імунітету включає в себе різні прийоми і їх застосування багато в чому залежить від сміливості батьків. Тут ми показуємо ті з них, які підійдуть усім.

ОБЛИВАННЯ СТОП

Починати потрібно з обтирання стоп мокрим рушником, а потім (приблизно через тиждень) перейти безпосередньо до обливань. При цьому стопи опускають у ємкість з водою кімнатної температури на 1 хвилину, а потім розтирають до відчуття тепла махровим рушником. Тривалість процедури збільшують щоденно на 1 хвилину, що не перевищує 10 хвилин. Температуру води знижують на 1 градус кожні 3 дні.

Під час ван для ніг дитина має постійно переступати з ноги на ногу.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Якщо під час цього процесу ваша дитина захворіла, то процедури  потрібно зупинити і починати все з самого початку вже після хвороби і необхідних в цьому випадку двох тижнів реабілітації.

ЗАГАРТОВУВАННЯ ГОРЛА

Часто маленькі діти хворіють респіраторними захворюваннями, вогнищем інфекції яких є горло. Тому так важливо, щоб горло дитини не було чутливим до несприятливих впливів різних факторів: холод, вітер, морозиво, холодна вода.  

Температура води, яку ви даєте пити дитині після нічного сну на голодний шлунок, має поступово зменшуватись. Практично це здійснюється так: вам знадобляться дві ємкості з кип’яченою водою, одну з яких ви розміщуєте в холодильник, а іншу залишаєте при кімнатній температурі. Кожні 5-7 днів ви розбавляєте воду в наступних пропорціях: одна частина холодної води – п’ять частин кімнатної температури, одна частина холодної води – чотири кімнатної температури, одна частина холодної води – третя частина кімнатної температури і т.д. Що стосується об’єму рідини, тут багато залежить від віку дитини і її звичок. Для дітей у віці до трьох років достатньо чверті склянки, дітям старшого віку дозування можна збільшити до склянки за прийом.

ВАКЦИНАЦІЯ ВІД ГРИПУ

Багато мам навіть на обов’язкові вакцинації погоджуються неохоче. Але, приймаючи важливе рішення, робити чи не робити вакцинацію, необхідно пам’ятати, що у вакцинованих дітей хвороба протікає в більш легкій формі і ускладнень від грипу набагато менше. А, як відомо, грип, в першу чергу, загрожує не високою температурою, а ускладненнями.  

Готуючи дитину до дитячого садка, розкажіть  малюку про садок так, щоб це не була прикрашена інформація. Можна, наприклад, сказати: «Садок – це місце, де  про тебе попіклуються, і ти зможеш там грати та знайти нових друзів». Не потрібно говорити: «Нічого поганого там з тобою не трапиться», - такі слова можуть створити занепокоєння. Постарайтесь описати позитивні моменти:

Там є іграшки, яких у нас вдома немає.

Дітей вчать танцювати і співати пісні, малювати.

В садку проводять красиві, цікаві, веселі свята.

Всі діти виходять гуляти на вулицю, і в садку гарні пісочниці.

Щоб дитина відчувала себе впевненіше у новій ситуації, знала, як себе вести, використовуйте гру.

 Візьміть іграшки, розіграйте майбутню подію:

«Наша лялька Ляля піде до дитячого садка. Йди, Лялю, сюди, привітайся. У тебе буде шафа для одягу  (показуємо її). Їсти будеш за столом, з іншими дітьми (садимо за столик з іншими ляльками), спати в ліжку. У тебе будуть друзі. Потім мама прийде за тобою». Потім такий же варіант розігрується з дитиною: «Покажи, як ти привітаєшся в групі, як будеш їсти, спати».

Не потрібно нав’язувати «гру в садок» дитині, а можна запропонувати її серед інших рольових ігор і дитячих занять.

Не менш важливо встановити тісний контакт батьків з майбутніми вихователями – до приходу малюка в групу необхідно поспілкуватись з педагогами, розповісти про свою дитину:

-           як і що вона їсть (або не їсть);

-           які у неї особливості вимови;

-           що вміє і не вміє робити;

-           чи спить дитина вдень;

-           чого особливо не любить або боїться і ін.

Вся інформація, отримана педагогом,

полегшить йому роботу, а, відповідно,

і життя вашій дитині.  

     ЗВИКАННЯ ДИТИНИ ДО САДКА МАЄ БУТИ ПОСТУПОВИМ.

Спочатку краще приходити тільки на прогулянку, потім – на 1-2 години в групу, потім вже на кілька годин. За домовленістю з вихователем в перші дні батьки можуть бути присутніми в групі разом з дитиною.

Корисно встановити дружній контакт між дорослими, щоб малюк бачив, що мама симпатизує «новій тітці», яка зовсім не страшна, хоч і незнайома.

Можливо, найстрашніше для дитини – це фантазії про те, що за нею не прийдуть, вона буде розлучена зі своїми батьками. Тому, навіть розсердившись, не говоріть: «Я тебе віддам ось тому дядьку», «Залишу тебе тут, якщо будеш себе погано вести» і т.ін.

У МАЛЮКА НЕ ПОВИННО БУТИ СУМНІВІВ, ЩО БАТЬКИ ЙОГО ЦІНУЮТЬ, ОБОВ’ЯЗКОВО ЗАБЕРУТЬ  З САДКА, СУМУЮТЬ ЗА НИМ, КОЛИ ЙДУТЬ НА РОБОТУ.

Виявляйте свою радість при зустрічі з дитиною після дня, проведеного окремо. Похваліть її за те, що вона провела цей час в садку.

Якщо дитина боїться, не хоче відпускати свою маму, попросіть вихователя виходити до вас, зустрічаючи малюка на порозі групи – сказати кілька привітних слів, компліментів дитині. Це допоможе відволікти її від сумних думок при розлуці, а вихователь стане ближчим. Не йдіть таємно – дайте знати, що ви йдете. Вдома придумайте і порепетируйте разом з малюком цікавий спосіб прощання (особливі обійми, рукостискання, поцілунок).

Можливо, йому боляче розлучатись саме з вами? Тоді для збереження хорошого настрою малюку краще, щоб його, хоча б на перших порах, в дитячий садок відводив хтось інший, наприклад, тато або бабуся.

В перші дні і тижні відвідувань дитиною садка зменшіть свої вимоги до дитини, намагайтесь підтримувати вдома спокійну, доброзичливу атмосферу, відкладіть на деякий час шумні заходи – дитина й так перевантажена новими враженнями.

ГРА ДОПОМОЖЕ МАЛЮКУ НЕ ТІЛЬКИ ПОЗНАЙОМИТИСЬ З САДКОМ, АЛЕ І ЗВИКНУТИ ДО НЬОГО.

  В такій грі «в садок» дитина спонтанно відреагує на моменти, що неприємно вразили її в новій ситації: спостерігаючи за грою дитини, можна зауважити, що вона, повторюючи  інтонацію дорослих і дітей (часто  це грубі, різкі висловлювання), відтворює ситуації, які є складними для неї самої.   

Візьміть ляльок, м’які іграшки. Нехай дитина тепер буде вихователем і поспілкується з «дітьми» - заспокоїть ведмедика,  який не хоче відпустити маму і плаче. «Вихователь» кличе його в групу, показує, як грати. Будучи вихователем в грі, дитина зближується з дорослим, він не такий вже й невідомий.

Корисно в грі пропонувати дитині бути в різних ролях: вихователя та няні; дитини, яка любить ходити до садка і яка поки що не звикла і плаче; мами і тата, що привели дітей в групу.

Таким чином, малюк лікує себе за допомогою природного для його віку способу – гри.

Щоб малюк почував себе спокійніше в ситуації відокремлення від сім’ї, можна дати йому з собою який-небудь предмет, який буде поєднувати дім та садок:

-           улюблену іграшку, книгу або річ, що належить мамі (наприклад, хустинка);

-           можна намалювати для дитини сімейний портрет або історію в картинках, де будуть зображені її справи в дитячому садку або зустріч з батьками ввечері.

                                                                                               Вдома ви можете використовувати малювання для               «вентиляції» психологічного стану дитини.

             Це  можуть бути, наприклад, малюнки на теми: «Мій дитячий садок», «Мої страхи», «Діти в садку»,

    «Що я люблю» і «Що я не люблю».

Доки дитина ще маленька, батьки малюють те, що їм називає дитина. Малюк обирає кольори олівців або фарб, описує настрій і поведінку людей, які будуть намальовані. Запропонуйте дитині теж помалювати – так, як вийде, і розіграйте діалоги між вами, дитиною і персонажем малюнка. Для дитини це ідеальна можливість виразити своє ставлення до цих людей і до теми в цілому.

Малюнок може стати і засобом корекції.

Придумайте разом, як перетворити страшний малюнок в смішний; як заспокоїти  бешкетника і розвеселити  плаксу. «Зніміть чари» з неприємного малюнка,  запропонувавши дитині зробити відповідні зміни.

Забираючи дитину із садка, поцікавтесь, як пройшов у неї день. Навчайте її спонтанно виражати свої відчуття. Якщо малюк буде розповідати, що його хтось образив, не потрібно одразу ж виправдовувати і повчати, як повинна була би зробити ваша дитина. Вислухайте її і прийміть переживання, відображаючи її почуття в словах, наприклад: «Схоже, тобі було дуже боляче коли, дівчата не прийняли тебе до гри, ти розізлилась на них.  

Завершіть розмову про минулий день, акцентуючи увагу на позитивних моментах (сподобалась запіканка, зліпили на прогулянці сніговика, навчились малювати зірку).

Якщо дитина з якої-небудь причини переведена до іншої групи або довго хворіла, питання звикання до садкової ситуації може бути знову.

В цьому випадку необхідно знову почати з кількох годин перебування в групі, поступово збільшуючи цей час і т.ін.

Особливу проблемну категорію з точки зору звикання до садка складають діти з надмірно загостреною нервовою чутливістю у поєднанні зі слабким здоров’ям.

Ці малюки з дитинства знайомі з: плаксивістю, бентежністю, труднощами засинання і поганим самопочуттям після сну, поганим апетитом, підвищеною втомлюваністю при психічній напрузі, що виникає в ситуації жвавої гри і при різноманітності вражень.

Вони відрізняються особливостями реагування організму на стрес, зміни погоди, страждають від головних болей, мають схильність до розладів шлунково-кишкового тракту, частих, хронічних захворювань верхніх дихальних шляхів, ангін, алергії, діатезу. Через підвищену чутливість діти часто жаліються на «колючий» одяг, не

люблять митись у душі, причісуватись, мити голову. 

Обстановка в групі дитячого садка є для такої дитини відчутним навантаженням, щоб випробовує на міцність сили її нервів. Надмірними виявляються такі подразники як смак незвичних страв, шум в групі, нові враження. Втомлюючись від них, дитина стає плаксивою, в’ялою, напруженою, важко засинає, відмовляється йти до садка.

На фоні адаптаційного «садкового» стресу у ослаблених дітей помітно погіршуються проблеми зі здоров’ям, а у складних випадках малюки важко і довго хворіють і адаптації в садку не відбувається. В цьому випадку необхідно проконсультуватись з спеціалістами (неврологами, психоневрологами, психологами).

Оптимальним було б відкласти вступ таких малюків до дитячого садка і підтримати їх на домашньому вихованні до 5 років – зазвичай цього часу вистачає, щоб нервова система достатньо зміцніла. Тоді у дитини буде ще рік до школи, щоб звикнути до дитячого оточення.

Якщо у малюка присутні не всі, а деякі з вищеописаних ознак послаблення нервової системи, і виражені вони не яскраво, можна спробувати віддати його в садок раніше, ніж в 5 років, але адаптація відбуватиметься довше (до півроку) і потребуватиме адекватного відношення дорослих до дитини, а саме:

Батьки мають повідомити вихователя про особливості реагування малюка, щоб педагог протягом дня дав дитині можливість перейти з шумних ігор на звичний ритм – пограти одному, відпочити, відволіктись.

Попросити  вихователя  не годувати дитину насильно.

По можливості забирати дитину з групи трохи раніше.

При поверненні з дитячого садка додому

необхідно 1-2 години для зняття нервової

напруги – дати можливість на свіжому

повітрі «випустити пар» на ігровому майданчику.

Провести вечірній час в доброзичливій і спокійній атмосфері, без повчальних бесід про поведінку дитини і шумні ігри.

За матеріалами Дитячого фонду ООН Юнісеф «Вчимося бути гарними батьками».

Переклад з російської : вихователь Центру «Дивоцвіт» Регіонального методично-організаційного центру ІФ ОДКЛ     Тетяна Мілянич