ГІДРОЦЕФАЛІЯ

   Гідроцефалія або водянка головного мозку - це патологічний стан, при якому збільшується об’єм спинномозкової рідини і лікворовмісних порожнин черепа. Крім цього неодмінною умовою гідроцефалії є підвищений внутрішньочерепний тиск. Порушується баланс між продукцією і всмоктуванням ліквору, що призводить до внутрішньочерепної гіпертензії, розладів кровопостачання і атрофії речовини головного мозку. В основі формування гідроцефалії лежить надмірна секреція ліквору, затруднена його резорбція або порушення шляхів відтоку. 

  Гідроцефалія поділяється на вроджену та набуту. 
Вроджена форма являє собою наростаючу внутрічерепну водянку, викликану причинами, дія яких на мозок відноситься до періоду внутрішньоутробного розвитку або пологів. Цими причинами є: а) токсоплазмоз та інші інфекційно-запальні захворювання матері, що викликають у плода менінгоенцефаліт або затримку розвитку структур мозку, які забезпечують всмоктування ліквору; б) внутрішньочерепна травма в пологах з виникненням внутрішньочерепних крововиливів. 
Клінічна картина вродженої гідроцефалії проявляється збільшенням і характерною зміною форми черепа, іноді дуже значним, що в багатьох випадках виявляється відразу після народження. Надалі під впливом наростаючого тиску ліквору це збільшення швидко прогресує, відбувається витончення кісток черепа, розходження черепних швів.
   Різноманітна неврологічна симптоматика є наслідком підвищення внутрішньочерепного тиску з розвитком атрофічних і дегенеративних процесів у мозку та черепно-мозкових нервах. Ураження черепно-мозкових нервів виявляється в першу чергу порушенням функції зору і різного ступеня атрофії зорових нервів, зниженням зору іноді з виходом в сліпоту. Порушення рухових функцій виявляється в тому, що діти пізно починають сидіти і ходити і погано утримують голову. Спостерігаються парези і паралічі кінцівок різного ступеня. Відсталість в розумовому розвитку коливається в широких межах.
   При вирішенні питання про покази до оперативного втручання у випадках вродженої гідроцефалії у дітей має значення швидкість наростання клінічної картини прогресування захворювання, неефективність медикаментозної терапії.

   Внутрічерепну родову травму також слід вважати важливим етіологічним фактором гідроцефалії. Крововиливи, що виникли при травмі, порушують ліквородинаміку і ускладнюють всмоктування ліквору, що веде до розвитку гідроцефалії в постнатальному періоді. 
         В окремих випадках причиною гідроцефалії є вроджена пухлина головного мозку, зокрема 3 і 4 шлуночків, водогону мозку і мозочка. 
Набута гідроцефалія у більшості випадків є наслідком менінгітів з затяжним перебігом, при яких можливе склерозування мозкових оболонок і погіршення всмоктування спинномозкової рідини.

    Незважаючи на різноманітність етіологічних факторів гідроцефалії, її клінічна картина досить однотипна і складається з загальномозкових порушень, викликаних внутрішньочерепної гіпертензією, і симптоматології, зумовленої атрофією головного мозку.

   У дитини в перші місяці життя гідроцефалія зазвичай носить прогресуючий характер. Основною ознакою цього захворювання є непропорційне збільшення розмірів голови.

  Компенсація гідроцефалії в перші роки носить нестійкий характер, і інфекційні захворювання, а також навіть незначні удари голови часто є причиною її декомпенсації: у дитини знову підвищується внутрішньочерепний тиск, виникає інтенсивний головний біль з блювотою, застійні зміни на очному дні. При декомпенсації гідроцефалії може наростати рівень органічної неврологічної симптоматики, психічної відсталості. У таких випадках у хворих з'являються нові порушення – судомні припадки, парези кінцівок, псевдобульбарний і гіпоталамічний синдроми, порушення свідомості.  Прогресуючий перебіг захворювання при декомпенсації часто вимагає не тільки інтенсивної дегідратації, а й оперативного втручання. 

    Хірургічне лікування гідроцефалії полягає у імплантації лікворошунтуючої системи в головний мозок для забезпечення відтоку надмірної кількості ліквору у черевну порожнину або в судинну систему організму.
         Для попередження гідроцефалії має значення нагляд за вагітними, медико-генетичне консультування та своєчасне лікування захворювань, що можуть призвести до розвитку водянки головного мозку. Лікування хворих з декомпенсованою гідроцефалією проводиться у спеціалізованих відділеннях дитячих лікарень. Діти з компенсованою гідроцефалію повинні перебувати на диспансерному обліку під наглядом невролога дитячої поліклініки. 
    Необхідно вести постійний контроль за психічним і руховим розвитком дитини, своєчасно виявляти відхилення його від норми і вживати заходів до їх усунення. У оперованих дітей ведеться контроль за функцією встановленої дренажної системи.

Обласний дитячий нейрохірург Матіяш О. Ю.