"Шевченко - наш. Він для усіх століть..."

          Шевченко – це  наша душа, наша мудрість, це наша сила. Слово Шевченкове, таке просте, таке доступне, таке сміливе, волелюбне, таке гаряче і живе!...Воно магічну силу має – всю душу враз перевертає…Це правда, це істина, що проходить крізь століття.

          Березневі дні – це свято душі, оскільки плодюча ненька-земля подарували всім нам світоч нашої мови, величну особистість в історії України, знаменного митця, художника і поета – Тараса Григоровича Шевченка. Мабуть, не знайдеться українця, який би не закарбував у своїй пам’яті його славетних рядків. І «Заповіт», і «Молитва за Україну», і «Думи мої, думи…» і будь який рядок із «Кобзаря» – це настанова від великого мислителя, це повчання від Батька, це біль та крик душі справжньої людини з чистою та щирою душею.

          Традиційно в ОДКЛ відзначаються Шевченківські дні. Святкуванню 200-річчя Кобзаря передувало багато заходів. Конкурс дитячих малюнків «Садок вишневий коло хати…», проводилися Шевченківські читання. Кожне відділення лікарні оформило виставку, присвячену знаменній даті. Профспілковий комітет лікарні виділив кошти для нагородження переможців. Номінанти перечислили свої премії на допомогу сім’ям Героїв «Небесної сотні».

          6 березня в актовій залі ОДКЛ відбулося святкування 200 річниці від Дня народження Тараса Шевченка. Працівники закладу з почуттям національної гідності віднеслися до свята, приймали участь у ньому. Леся Гаврилюк, медична сестра ендокринологічного відділення, написала вірш «Зійшов весною із небес» і прочитала його. Уляна Дубініна, лікар відділенням інтенсивної терапії новонароджених, написала вірш «Чуєш Тарасе», прочитав його В’ячеслав Банасевич, завідуючий цього відділення. Вихователь центру «Дивоцвіт»,  Богдана Парипа, прочитала поему Т. Шевченка «Причинна».

           Не можна не згадати наших дітей, які приймали активну участь у святі. Марта Вовк прочитала вірш «Стоїть в селі Суботові». «Мені тринадцятий минало…» прочитав Роман Парипа. Маленька дівчинка Настя Семенів прочитала вірш «Доля».

           Усі глядачі з великим сумом, стоячи слухали запис поеми «Кавказ» у виконанні Героя України, вірменина, Сергія Нігояна, який не дожив до Дня народження Т. Шевченка і поклав свою голову на Майдані за наше світле майбутнє.

«І вам слава, сині гори,
Кригою окуті.
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся — поборете!
Вам Бог помагає!»

                                                                       Богдана Парипа – вихователь центру «Дивоцвіт»