Синдром емоційного вигорання у медиків (СЕВ)
Недарма в давні часи свічку вважали символом медицини. Трудова діяльність медиків пов’язана з постійною відповідальністю за життя та здоров’я інших, потребує немалих душевних і енергетичних затрат. Тому не дивно, що професія медика - перша в списку серед категорій, які піддаються синдрому емоційного ( професійного ) вигорання ( СЕВ ). Це стан, коли і робота, і саме життя перестають приносити задоволення.
СЕВ у медиків України досконало вивчила і описала психіатр, професор, д.м.н. Людмила Юрьєва. СЕВ різного ступеня є у 79% лікарів. Частіше в лікарів зі стажем роботи 10 - 14 років. В жінок – лікарів емоційне виснаження розвивається частіше. Особистості співчутливі, гуманні, м’які – це психологічний портрет тих, хто ризикує «згоріти» на роботі. Найчастіше СЕВ виникає у медичних сестер, які зіштовхуючись з негативними емоціями, самі починають відчувати підвищену емоційну напругу. Такий самий стан переживають психотерапевти, психіатри, працівники «важких» відділень.
Три фази: І – напруження ( передвісником є тривалий напружений стан ), ІІ – супротиву ( уникання емоційних реакцій ), ІІІ – виснаження ( зниження пам’яті, відчуття безнадійності ) .
8 ознак професійної деформації:
1. Односторонність сприйняття і розуміння.
2. Перебільшення біологічних та недооцінка психологічних факторів хвороби.
3. Концентрація уваги тільки на одному органі, а не на організмі в цілому.
4. Перетворення лікаря на диспетчера ( дільничний терапевт ) чи механічного маніпулятора ( хірург ).
5. Втрата індивідуального підходу до пацієнта.
6. Безцеремонність лікарів ( нетерплячість, хамство ).
7. Відсутність терапії словом.
8. Відношення до пацієнта, як до джерела доходу.
Захист від СЕВ:
1. Використання тайм-аутів.
2. Оволодіння навиками саморегуляції.
3. Професійний розвиток і самовдосконалення.
4. Абстрагування від непотрібної конкуренції в колективі.
5. Підтримка хорошої фізичної форми.
Джерело: журнал «Medical Nature» №1 (17) січень 2014р.
Підготувала лікар-нефролог Квіта Павликвська